Собор святого Юра - Львів

Головне фото
Собор святого Юра - Львів

Історія виникнення кафедрального собору святого юра у Львові
Вважається, що за часів князя Данила Галицького на цьому місці існував печерний, ймовірно, православний монастир. Близько 1270 року в буковому лісі на пагорбі князь Лев поставив дерев'яну церкву в честь святого Георгія (або Юрія, що згодом трансформувалося в Галицькому говірці на Юра). За століття тут з'явився перший кам'яний храм Святого Юра - трьохапсидний базилік, побудований архітектором Дорінгом, автором львівського Вірменського собору.

Будівництво кафедрального собору святого юра у Львові

Кафедральний собор Святого Юра за проектом львівського архітектора Бернарда Меретина в стилі рококо почали зводити в 1744 р, а після смерті автора проекту в 1759 році його обов'язки взяв зодчий і архітектор Себастьян Фесінґер. В цілому будівництво архітектурного ансамблю кафедри, надзвичайно майстерно вписаною в ландшафт, тривало понад чверть століття, до 1770 року.

Архітектура собору святого юра у Львові

Величний головний фасад кафедрального храму Святого Юра, звернений на схід, до Старого міста, прикрашений роботами неповторного скульптора Йоганна Пінзеля. Його як завжди ефектні скульптури святих Афанасія і Льва обрамляють фасадний балкон, а динамічна композиція «Георгий Победоносец» вінчає кафедральний аттик.

Інтерєр кафедрального собору святого Юра у Львові

Балюстраду масивної сходів, що ведуть на терасу і до входу, прикрашають постраждалі від часу статуї геніїв (скульптор Симеон Стажевського). У храмі відсутні настінні розписи, що надає його внутрішньому оздобленню певної стильності і вигідно виділяє греко-католицьку кафедру серед львівських сакральних споруд. М'який жовтий колір стін підкреслюють благородну стриманість творів церковного мистецтва. Серед них ікона Богородиці Теребовлянської (XVII ст.), Царські та дияконські врата (1 768, скульптор Себастьян Фесінґер), вівтарні ікони художників Юрія Радивилівського та Луки Долинського (1770-ті роки) і серія подібно оформлених портретів найвищих авторитетів уніатської церкви. Тут в крипті кафедрального собору знайшли вічний спокій митрополит Андрей Шептицький, патріарх Йосип Сліпий і ін.

Палац митрополитів на території кафедрального собору святого Юра у Львові

Довгастий дворик перед собором Святого Юра у Львові оточений фасадами ще трьох будівель, виконаних сином архітектора Себастьяна Фесінґера Клеменсом. Навпроти собору - триповерховий палац митрополитів на території Кафедрального собору Святого Юра, побудований в 1762 в стилі рококо з елементами класицизму.

Кафедральний парк на території собору святого Юра у Львові

З 1807 року тут жили настоятелі греко-католицької церкви, а в 2001 році зупинявся Папа Римський Іоанн Павло II. За палацом, на схилі пагорба, розлігся невеликий терасований, добре доглянутий кафедральний парк. З боків собор оточують виникли в 1767 однакові двоповерхові споруди - службові приміщення. У 1921-1939 рр. тут була жіноча школа, згодом жили деякі галицькі політичні діячі. Атріум собору захищають уздовж однакові ворота, які підкреслюють його проїзний характер. Пілони воріт прикрашають алегоричні фігури скульптора Михайла Філевича (1770). Зараз кафедральний собор Святого Юра - головний греко-католицький храм Львова та Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви.

Як дістатися до кафедрального собору святого Юра у Львові

Від Двірцевій площі (центральний ж / д вокзал у Львові) необхідно пройти 150 метрів в напрямку зупинки (ж / д вокзал). Далі сісти в автобус № 31 або №7Н (час очікування автобуса на зупинку може зайняти у вас 5-10 хвилин.) І відправитися в напрямку зупинки «Цирк» (приблизний час у дорозі 3-6 хвилин.) Від зупинки пройти 440 метрів ( 5 хвилини) в напрямку кафедрального собору святого Юра (пл. Святого Юра, 5) Так само до собору можна дістатися і на автомобілі.

- Ціна: безкоштовно

ЧАС РОБОТИ ПАМ'ЯТКИ:
- Пн - Нд c 7.30 до 18.00

Керуюча організація
УГКЦ
Місця України

Адреса

google карта
Контактний номер
Будівництво
Початок будівництва: 1744 року
Кінець будівництва: 1762 року
Архітектор: Бернард Меретин
Скульптор: Іван Георгій Пінзель
Засновник: Атанасій Шептицький
Стиль будівництва
Електронна адреса
Область
Львівська область