Оперний театр - Львів

Головне фото
Львівський оперний театр

Історія виникнення львівського оперного театру. Проспект Свободи вінчає будівлю Львівського оперного театру ім. Соломії Крушельницької - одного з найкрасивіших театрів Європи. До речі кажучи, він зображений на купюрі номіналом 20 гривень.
      У 1896 році міська рада Львова прийняла рішення про будівництво кількох важливих для всього суспільства об'єктів. Одним з перших в списку був великий театр. Для визначення кращого проекту був оголошений конкурс. Його переможцем став директор Львівської художньо-промислової школи Зигмунт Горголевский. Щоб уникнути можливих чуток з приводу об'єктивності проведення конкурсу, Горголевский вислав свій проект до Львова анонімно, через поштове відділення в Лейпцигу.

      Після ретельної підготовки театр був побудований всього за три роки (!). Він став справжнім досягненням будівельної та архітектурної думки того часу. Більшість елементів зовнішнього і внутрішнього декору виконані львівськими художниками. Правда, болотистий грунт, на якому з'явилася будівля, привів до його суттєвого просідання. У 1900 році води підземної річки навіть пробилися до основи театру і затопили машинний зал. Тільки за рахунок великих зусиль будівлю вдалося стабілізувати. Цілком ймовірно, що саме загроза руйнування театру привела до "короткої хвороби серця", від якої в 1903 році 3ігмунт Горголевский помер.

Екстерєр львівського оперного театру

      Центральний фасад будівлі Львівського оперного театру прикрашають рельєфи роботи скульптора Антонія Попеля, а фронтон вінчають три мідні скульптури Петра Войтовича. У центрі - скульптура "Слава" із золотою пальмовою гілкою, ліворуч - "Геній драми і комедії", праворуч - "Геній музики". Під ними в трикутному тимпані - композиція "Радощі і страждання життя" (А. Попель). Над головним карнизом височать статуї восьми муз (арх. А. Попель, Ю. Марковський, Т. Вишневецький, Ю. Белтовській). Нижче, праворуч і ліворуч від лоджії, фігури "Трагедія" (А. Попель) і "Комедія" (ск. Т. Баронч).

Інтерєр львівського оперного театру

      Однак найбільше захоплення викликає пишно декорований інтер'єр Львівського оперного театру. Варто нагадати, що тільки під час останньої реставрації для повторної позолоти було витрачено понад п'ять кілограмів сусального золота. На момент відкриття театр був справжнім технічним дивом. За участю викладачів Львівської політехніки тут була розроблена спеціальна система обігріву, а систему освітлення встановила фірма "Сіменс". У разі пожежі глядачі могли швидко і безпечно залишити приміщення театру.

Зоровий зал львівського оперного театру

      Чотириярусний зал для глядачів Львівського оперного татра має форму ліри і вміщує понад 1000 глядачів. Над його оформленням працювали такі художники, як Марцелій Герасимович, Петро Войтович, Є. Подгорський і Д. Джованетті. За живопис стелі відповідав художник Станіслав Рейхан. На стелі навколо оригінальної люстри, скло якої імітує перлини, алегоричні зображення Грації, Музики, Правди, Танцю, Невинності, Ілюзії. Навколо них в невеликих медальйонах - зображення відомих акторів і актрис.

      У центрі над сценою - скульптурна композиція Генія і ангела з гербом Львова. Окрасою сцени є прекрасний завісу "Парнас" (1900) відомого європейського художника Генрика Семирадського, який алегорично трактує сенс людського буття в постатях Парнасу. До слова, на момент її представлення публіці художника нещадно критикувала відома актриса і драматург Габріела Запольська. Семирадському було б приємно дізнатися, що сьогодні вже ніхто не ставить під сумнів художню цінність його твори.
      Ще один завісу, на якому зображений Львів з боку вулиці Личаківської, був виконаний за спеціальною технологією і швидко відділяв зал для глядачів від сцени в разі пожежі. Зал Львівської опери відрізняється чудовою акустикою.

Дзеркальний зал львівського оперного театру

      Ще багатшими виглядає так званий дзеркальний зал на другому поверсі. В протилежних його кінцях є оригінальні малюнки художника М. Герасимовича у вигляді алегорії Європи, Азії, Африки і Америки. У центральній частині вгорі привертають увагу жіночі скульптурні алегорії Любові, Заздрості, пихи і Материнства (С. Дембіцький). Стеля прикрашають плафони з алегоріями Поезії, Танцю, Музики, а також з фрагментами із знаменитих драматичних творів. Є тут навіть трохи політики. Один навпроти одного знаходяться зображення жителів Західної Галичини - краків'ян, і Східної Галичини - українських гуцулів. У 2000 році в залі встановлені скульптури видатних українських художників, пов'язаних з оперою, між якими особливо виділяється бюст Соломії Крушельницької - український примадонни, яка підкорила світ. Саме вона врятувала оперу Дж. Пуччіні "Мадам Батерфляй", що автор підтвердив їй особисто, підписавши партитуру. Сьогодні Львівська опера носить її ім'я.

Як дістатися до ЛЬВІВСЬКОГО ОПЕРНОГО ТАТРА

      Від Двірцевій площі 1 (центральний ж/д вокзал у Львові) необхідно пройти 190 метро

Місця України

Адреса

google карта
Будівництво
Відкрито: 1900 року
Архітектор будівлі: Зигмунт Горголевський
Додаткова інформація
Місткість: 1100
Тип: оперний театр
Статус: Національний академічний
Область
Львівська область