Собор Успіння Пресвятої Богородиці - Володимир-Волинський

Головне фото
Собор Успіння Пресвятої Богородиці - Володимир-Волинський

Свято-Успенський Кафедральний собор, який сучасники з повагою до засновника називали храм Мстислава, в 1160 році з'явився на пагорбі правого берега річки Луга у древніх міських валів. Волинський князь, який марив тоді великим київським престолом (і таки незабаром отримав його), будував собор, подібний побаченим їм в Києві і Чернігові. Згодом засновника храму поховали у власному дітище (в 1170 році), як і відомого своїм благочестям його правнука, волинського князя Володимира Васильковича (в 1288 році).

Татаро монгольське нашестя на Свято-Успенський кафедральний собор

У ХІІІ-ХВ ст. місто неодноразово страждав від монголо-татарських набігів і грабежів. Після чергового руйнування храму в 1494 тодішній місцевий єпископ Васіан оновив собор, звівши навколо нього оборонні стіни, які і заснували єпископський замок-резиденцію.
Незадовго до утворення Речі Посполитої, в 1565, претенденти на володіння цим маєтком навіть з'ясовували стосунки за допомогою новітнього на той час зброї - артилерії.
З 1596 храм став кафедральним собором уніатів (греко-католиків), які неодноразово оновлювали будинок, намагаючись додати до його силуету католицьких рис.

Реконструкція Свято-Успенського кафедрального собору

Під час чергової реконструкції в 1753 році з зовнішньої сторони до парадного фасаду Свято-Успенського Кафедрального собору прибудували двох'ярусний притвор із зовнішніми лоджіями, змінили верхні частини фасадів і в товщі одного з внутрішніх опорних стовпів прорубали сходи на підвісний балкон-кафедру для проповідей. У 1782 році остання міжконфесійна трансформація собору привела до того, що склепіння храму обрушилися.
Незабаром, в 1795, Річ Посполита припинила існування, місто увійшло до складу Російської імперії і отримав уточнення до назви - Володимир - Волинський. У 1799 була утворена православна Волинська єпархія з центром в Житомирі.
В кінці ХІХ століття за сприяння місцевого судді і мецената Омеляна Дверницький створили комітет з питань дослідження руїн Успенського собору у Володимирі-Волинському, який займався відродженням храму.

Археологічні обстеження руїн Свято-Успенського кафедрального собору

У 1886 руїни Свято-Успенського Кафедрального собору обстежив археолог Адріан Прахов, але його проект відродження святині зі збереженням уніатських прибудов не знайшов підтримки. На рубежі ХІХ-ХХ ст. реалізували проект реставрації храму Григорія Котова (1893), яка відродила Успенський собор у Володимирі-Волинському в манері ХІІ століття з центральним куполом шлемовидной форми. Тоді ж відремонтували розташоване на південь від кам'яна будівля єпископського замку (спочатку виникло в 1494), надбудувавши кам'яну вежу на торці корпусу, перетворивши її в дзвіницю, і парадні Північні ворота (ХВІІ в.).
З 1996 року Свято-Успенський кафедральний собор належить Володимир-Волинської єпархії Української православної церкви, а в середньовічному будинку єпископського замку розміщуються єпархіальне керівництво і резиденція архієпископа.

Як дістатися до Свято-Успенського кафедрального собору во Володимир-Волинському

До Володимир-Волинського можна з легкістю дістатися з будь-якого великого міста України. Наприклад, з Києва Ви можете дістатися на автобусі або поїзді. Вартість автобусної поїздки обійдеться Вам в 250-280 грн з людини. Відстань - 485 км. Час в дорозі близько 5 - 5.30 годин. Автобус відправляється з центрального автовокзалу (проспект Науки, 1). На поїзді буде значно дешевше, але і довше відповідно. Так само ви можете дістатися до Володимира-Волинського і на власному авто. Розрахувати маршрут на автомобілі ви можете тут

- Ціна: безкоштовно

Час роботи:
- цілодобово

Керуюча організація
УПЦ МП
Місця України

Адреса

google карта
Контактний номер
Будівництво
Початок будівництва: 1156 року
Кінець будівництва: 1160 року
Архітектор: Павло Гіжицький, Котов Г. І.
Засновник: Мстислав II Ізяславич
Область
Волинська область