Успенський собор - Канів

Головне фото

Успенський (Георгіївський) собор у Каневі
Вперше про Канів людство дізналося у 1144 р з літопису, коли над Дніпром київський князь Всеволод Ольгович заснував церкву Святого Георгія (Юрія) - найдавніше вціліле православне культову споруду Середньої Наддніпрянщини.

Історія виникнення Успенського (Георгієвського) собору у Каневі

Вважається, що Успенський собор, що знаходиться в самому південному місті Київської Русі, названий на честь святого Георгія Побідоносця, який надихав жителів на боротьбу з кочівниками. Дослідники відзначають, що місце для храму на високій терасі правого берега Дніпра, на Чернечій горі, обрано дуже вдало: на підтвердження цього за вісім століть, в 1970-і роки, навпроти собору широке русло перетнула гребля Канівської ГЕС, яка завершила створення каскаду гідроелектростанцій головною української річки.

Навала на Канів монголо-татарського війська

Під час навали на Канів монголо-татарського війська в 1240 р Георгіївський собор отримав пошкодження, але згодом відродився.
Згодом при ньому утворився монастир, який в XVI ст. став своєрідною козацькою святинею.
У ті часи старі вояки, яким не вистачало сили ходити в виснажливі походи і брати участь в боях, селилися неподалік Канівського монастиря. Тут, у Георгіївського храму, козаки поховали страченого у Львові отамана Івана Підкову, в монастирі доживав віку його побратим і козацький ватажок Яків Шах, а на початку XVII ст. в Каневі знайшов останній притулок козацький отаман Самійло Кішка.

Восени 1678 р турки пограбували Канів, спалили монастир і церква. За більш ніж столітнє небуття обитель відродили василіани (чернечий орден греко-католиків). З їх допомогою Успенський (Георгіївський) собор, який в той час ще зберіг первісний давньоруський силует, істотно змінили ближче до початку XIX в. Після відновлення зовнішній вигляд храму набув форму класицизму, а на парадному фасаді з'явилися дві башти - при тодішніх архітектурних перевагах майже необхідний атрибут католицького храму. У 1833 р Георгіївський храм повернули в лоно православ'я, освятили і дали нову назву - Канівський Успенський собор.

Канів прощання з Тарасом Шевченко

У травні 1861 в Канівському Успенському соборі городяни протягом трьох днів прощалися з великим сином української землі - Тарасом Шевченком, поки труну з його тліном не відправили в останню путь на Чернечу гору. Зараз про це нагадують меморіальна дошка на храмі і пам'ятний знак поруч.
За радянських часів Успенський собор в Каневі закривали, деякий час використовували під склад, у другій половині 1960-х років вивчали і реставрували (архітектори Маріоніла Говденко, Микола Холостенко), а згодом тут розгорнув експозицію музей народного декоративного мистецтва. У 1991 р Георгіївський (Успенський) собор у Каневі повернули Черкаської єпархії Української православної церкви і незабаром відновили богослужіння.

Як дістатися до УСПЕНСЬКОГО (ГЕОРГІЄВСЬКОГО) СОБОРУ У КАНЕВІ

З міста Черкаси Ви можете дістатися рейсовим автобусом з автовокзалу №1 по вул. Смілянській, 166 та з автостанції № 2 (вул. Крупської, 3). Також Ви можете дістатися до Канева і на автомобілі по трасі Черкаси - Канів (Р 10) .Загальна відстань відстань 126 км. Розрахувати маршрут на автомобілі ви можете тут

- Ціна: безкоштовно

Час роботи:
- цілодобово

Місця України

Адреса

google карта
Будівництво
Початок будівництва: 1144
Засновник: князь Всеволод Ольгович
Область
Черкаська область