Луцький монастир бернардинів в 1643 за свій рахунок заснувала дружина земського судді Агнешка Станішевська. Дерев'яний костел істотно постраждав у пожежі в 1696, і на його місці знову виник дерев'яний храм, але на кам'яному фундаменті. Лише у другій половині ХВІІІ в. за рахунок фінансування віленського старости князя Карла Радзивілла, каштеляна житомирського Станіслава Прушинського і сім'ї Соболевський з'явилися солідні кам'яні споруди Бернардинського монастиря. Костел Святого Хреста заклали в 1752 (а освятили в 1755 р), про що зараз інформує пам'ятна табличка на вході в сучасний православний собор, за проектом єзуїтського архітектора Павла Гіжицького, який за десять років до того поставив чарівний коллегіумний костел в Кременці.
Архітектура Свято-Троїцького собору у Луцьку
За початковим задумом, комплекс монастиря бернардинів повинен був бути ще й замком для захисту підступів до міської фортеці, тому його двоповерховий келійний корпус придбав в плані форми підкови. У разі облоги тут облаштували три підземні ходи, які вели до річки і найближчим міських укріплень. Бернардінцкій монастир скасували в 1853, а через чверть століття, в 1876-1879 рр., Костел перебудували в православний собор і освятили восени 1880 року в честь Святої Трійці.
Внутрішнє оздоблення Свято-Троїцького собору у Луцьку
Внутрішнє оздоблення перебудованого храму ХІХ ст. збереглося до наших днів. Його вишуканість підкреслює багатоярусний монументальний різьблений і золочений місцевими майстрами іконостас з прямими з боків і лучковими зверху обрисами. Над вкритими золотом царськими вратами третій ярус іконостасу відкриває панорамний ікона «Таємна вечеря». Вище є ікона «Усікновення глави Іоанна Предтечі», а вінчає іконостас образ «Вознесіння Господнє», ніби розстеляє шлях до вівтаря, поєднуючи весь храм і його прихожан з небесної обителлю.
Резиденція Луцького єпископа Каспер-Казиміра Цецішовского
У зігнутому будівлі монастиря на початку ХІХ ст. була резиденція луцького єпископа Каспера-Казимира Цецішовского, в якій неодноразово зупинявся російський імператор Олександр І. Після скасування монастиря в його приміщеннях облаштовували в'язницю, магістрат, гімназію, розміщували уряд воєводства і Волинську духовну семінарію, яка через невелику перерву знаходиться тут до сих пір.
Луцький Свято-Троїцький кафедральний собор за часів незалежності
У 1904 вхід на соборні території прикрасили кутові ворота з майстерно кованими воротами. За радянських часів православний собор залишався діючим, а за часів незалежності перетворився на Луцький Свято-Троїцький кафедральний собор Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.
Як дістатися до Свято-Троїцького собору у Луцьку
Від Привокзальної площі, 1 (центральний ж / д вокзал в Луцьку) необхідно пройти 120 метрів в напрямку зупинки (залізничний вокзал). Далі сісти в автобус № 2 (час очікування автобуса на зупинці може зайняти у Вас близько 5-7 хвилин) і відправитися в напрямку зупинки Проспект волі (приблизний час у дорозі 6 хвилин). Від зупинки пройти 210 метрів (3 хвилини) в напрямку Свято-Троїцького собору (Градний узвіз, 1). Так само до собору можна дістатися і на власному автомобілі.
- Ціна: безкоштовно
Час роботи:
- Пн - Нд: 8:00 - 18:00