Бердичів - місто особливе в Україні. Понад сто п'ятдесят років він був неформальній культурної і торгівельною столицею українських євреїв. З 1765 р. тут проводилися ярмарки, одні з найбільших в Європі. До революції за чисельністю населення, 80% якого становили євреї, місто Бердичів посідав п'яте місце в Україні.
Унікальне місто Бердичів
У Бердичеві говорили виключно на ідиш. Місто було одним із центрів хасидизму. Тут жив знаменитий цадик Лейві-Іцхок Бердичівський, творив класик літератури на ідиш Менделя-Мойхер Сфорім, а Шолом-Алейхем увічнив Бердичів під ім'ям Касриловка. Імпозантний центр називався "Новим містом", "Старе місто" був ядром хасидизму, на околиці - "Пісках" - мешкали євреї-ремісники, а нечисленні українці і поляки жили на "Той стороні річки". І в наш час можна побачити типово єврейські будиночки і відчути атмосферу єврейського містечка того часу.
Бердичів прикрашає величний монастир-фортеця кармелітів босих. У 1634р. в ньому був побудований нижній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 1704р. в його прибудові гетьман Мазепа тримав на ланцюгу свого суперника - популярного гетьмана Палія. До 1642р. було завершено будівництво оборонних стін з артилерійськими вежами і підйомним мостом. В середині ХВІІІ в. монастир був значно укріплений.
Його охороняло 60 знарядь. У центрі монастиря височіє величний кафедральний костел Діви Марії, побудований над нижнім костелом. Його в стилі бароко звів в 1739-54гт. за проектом Яна де Вітте арх. Г. Тарнавський. Розпис виконаний італійцем В. Фредеріче.
Під Бердичевом народився і знаменитий англійський письменник Джозеф Конрад (1857-1924, Юзеф Конрад Коженьовський).
Бердичівська ікона Божої Матері
Взяли татари в 1627г. в полон київського воєводу кн. Януша Тишкевича і закували його в ланцюги. І тоді почав благати він і побачив віщий сон: в якійсь каплиці моляться монахи, Бердичівської ікони Божої Матері, просячи дарувати йому свободу. І звернулася Вона до Янушу, взявши обітницю у нього побудувати монастир. Чудо сталося, і Януш звільнився.
У Любліні в монастирі босих кармелітів побачив він наяву тих ченців. І запросив він їх до Бердичева, де почав коштувати храм і монастир. І подарував він їм древню родову ікону Божої Матері, славну чудесами. У 1756г. єпископ К. Солтиком урочисто увінчав ікону короною, а Папа Бенедикт Хів надіслав їй золотий вінець. У 1941р. у вогні пожарища ікона зникла. Але в 1997 р. її копія, освячена Папою Іоанном Павлом ІІ і увінчана вінцями, знову засяяла в монастирі.