Чернігівська область

Одним з наймолодших художніх музеїв України, по праву вважається Чернігівський художній музей ім. Григорія Галана, заснований в 1983 році. Розмістився він в будівлі колишньої жіночої гімназії на Валу - території, що належить древньому чернігівському Кремля. Музей дивним чином несе на собі відбиток славного історичного минулого українського народу.

Основою художнього фонду музею, що налічує близько восьми тисяч експонатів, безсумнівно, є унікальна сімейна колекція Галаганів, представлена ​​цілим рядом творів українського портретного живопису ХVІІ - XVIII століть.

Історія виникнення Спасо-Преображенський собор У Новоград-Сіверський Спасо-Преображенський монастир майже тисячоліття тому виник в 2 км від міста на крутому, вкритому лісом пагорбі правого берега річки Десна, і зараз його ансамбль займає майже квадратний ділянку (200 х 200 м) в південній частині Новгород-Сіверського. Монастир зазнавав руйнувань під час княжих міжусобиць в XII в., Монголо-татарської навали в 1239, татарських (1501 і одна тисяча п'ятсот п'ятьдесят дві) і польських (1604) набігів, але завжди поставало із руїн.

На стародавньому чернігівському дитинці, неподалік лівої вугільної вежі парадного фасаду виник півстоліття назад Спасо-Преображенського собору, 1120 р місцеві майстри почали будівництво нового кам'яного храму для старого володаря міста князя Давида Святославича. Храм був названий на честь князів-братів Бориса і Гліба, підступно вбитих 1015 р в міжусобиці, - перших святих (канонізованих в 1072 г.) Київської Русі.

Історія Свято-троїцького кафедрального собору у Чернігові.
На Болдиних горах правого, високого, берега Десни, на західній околиці сучасної центральної частини Чернігова, завершуючи храмове намисто стародавнього міста, виблискує численними золотими куполами головний православний храм краю - Свято-Троїцький кафедральний собор Троїцько-Іллінського монастиря.

Троїцько-ільїнський монастир або антонієві печери

Петро І подарував село Сокиринці козачому полковнику Ігнатію Галагана, який відзначився в Полтавській битві. У 1770-х роках його внук Іван побудував тут будинок і розбив регулярний парк. У 1823г. Павло Галаган запросив для перепланування садиби відомого архітектора П. А. Дубровського і голландського садівника І. Бістерфельда. Вони створили чудовий Палацово-парковий комплекс Галаганів, архітектурний ансамбль якого згодом вдосконалений садівниками рідшала і К. християн.