Історія виникнення Манявський Скит (Хрестовоздвиженська церква)
Манявський Хрестовоздвиженський чоловічий монастир
За легендою, Манявський скит заснували на початку 1240-х років ченці, які втекли з розореної ордами хана Батия Києво-Печерської лаври, але за півтори сотні років татари добралися і сюди, вщент знищивши лісової монастир. Відродження скиту почалося на початку XVII ст., Коли в ці місця з славного Афона прийшов чернець-схимник, уродженець Тисмениці і випускник Острозької академії Йов Княгиницький.
У 1611 заснували Манявський скит, який згодом отримав самоврядування, незалежність і підкоряв понад п'ятсот оточуючих православних монастирів, а також мав статус трибуналу при виборах львівських православних єпископів і виданні церковних книг. Авторитет монастиря був дуже високий навіть серед католиків - його патронували Потоцькі, сюди надходили пожертвування від польських королів.
Комплекс споруд Манявський Скіт
Комплекс споруд Манявський скит займає трапецієподібний в плані ділянку вузької тераси на схилі гори Вознесенка, яка стрімко вривається до правого притоку Манявки, потоку Батерс. Обведені високою кам'яною стіною нерегулярної форми монастирські території подовжені умовно з заходу на схід і з обох сторін стоять масивні в'їзні квадратні в плані вежі: на заході триярусна (з дзвіницею на найвищому рівні), завершена чотиригранним шатром з залом, а на сході двоярусна, з шатровим дахом.
У північну стіну скиту під горою вмурована двох'ярусна оборонна вежа з Гонтовая шатром, а навпроти неї над урвищем потоку височіє в небо чотириярусна, майже квадратна в плані висока вежа-скарбниця, завершена чотиригранним шатром з залом.
Відродження комплексу Манявський Скіт
У 1724 кримські татари після тривалої облоги розгромили монастир. Він знову відродився, але в 1785. Манявський скит, останній бастіон православ'я на західноукраїнських землях, закрила австрійська влада, Хрестовоздвиженську церкву перенесли в Надвірній, де в 1914 вона згоріла. Кинуту напризволяще монастирську руїну в 1970-х роках вирішили відродити, провели дослідження і капітальну реконструкцію її історичних споруд і з 1981 р православна святиня перетворилася на філію Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею.
Наприкінці весни 1998 в Манявському скиті відродили чернече життя, а в новому тисячолітті на старих фундаментах з небуття з'явився дерев'яний храм Воздвиження Чесного Хреста, вівтарну частину якого згодом прикрасила копія Богородчанського іконостасу. Зараз Манявський Хрестовоздвиженський чоловічий монастир, який відновив свої святині і архітектурні пам'ятники, є головною святинею Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.
Як дістатися до Манявського Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря
Від вулиці Гетьмана Мазепи, 120 (автостанція №3 в Івано-Франківську) регулярно відправляються маршрутки в напрямку село Манява (вартість проїзду 42 грн)
Час роботи:
- цілодобово