Вінницька область

У місті Тульчин Вінницької області розташований вишуканий палацовий комплекс ХВІІІ століття, який називають подільським Версалем. Архітектурний ансамбль складається з палацу і двох бічних корпусів, що утворюють широкий парадний двір - курдонер. Особливо величним представляється комплекс здалеку, коли погляд охоплює його повністю. Величні фасади і урочисті колонади роблять будівлі схожими на античні храми, як і годиться для класицизму. Саме Тульчинський палац вважається одним з кращих в Україні зразків цього архітектурного стилю.

Заповідник "Буша"
Невелике село Буша у Вінницькій області, що лежить на мальовничих високих берегах річки Мурафа, - справжня культурна скарбниця для цінителів археології. Тут відкрито поселення трипільської, черняхівської, скіфської, давньоруської культур; тут є і середньовічний замок. З 2000 року територія пам'яток оголошена історико-культурним заповідником.

Селище Ворониця розташований на крутих берегах річки Вирва. Вперше згадується в 1545г., А в 1748р. король Август ІІІ надав йому статус містечка.
У 1760г. його придбали магнати Грохольські і побудували тут чудовий триповерховий палац в стилі раннього класицизму. Передбачається, що його автором був королівський архітектор Д. Мерліні. До центрального приміщення, прикрашеного портиком і 8 спареними колонами, примикають напівкруглі двоповерхові флігелі.

Перша згадка про Немирові зустрічається в 1506г., Хоча судячи з розкопок величного Немирівського городища, ще в ВІЇ в. до н.е. тут знаходилося велике поселення скіфів. Передбачається, що за скіфськими валами в Х-ХІ ст. розташовувався давньоруський р Міров.

Палац був замовлений останнім господарем Немирова - графинею Марією Григорівною Щербатової (1857-1920), онукою Болеслава Потоцького (1805-1893 рр.).

Графиня запросила для складання проекту її знайомого, чеського архітектора Іржі Стібрала (Jiří Stibral), який спочатку становив перший проект, який не дуже сподобався замовнику - таким чином будівництво здійснювалося за пізнішого проекту. У будівництві також брали участь архітектори Г. Гринер, Е. Крамарж, А. Зима.