Іллінська церква в Сумах відноситься до категорії місць, відвідавши які одного разу, хочеться побачити ще раз. Побудована в невибагливому стилі класицизму, вона вражає своєю простотою і витонченістю, легкістю і неймовірною граціозністю. Її білосніжні стіни дивовижним чином поєднуються з небесно - блакитними куполами і золотими хрестами на них. Ця церква є одним з найдавніших духовних центрів місцевих парафіян.
Палац Потоцьких - Львів. Подолавши невелику відстань від університету ім. І. Франка, ви з легкістю потрапите на вулицю Коперника, в архітектурі якої домінує палац Потоцьких - одна з найрозкішніших резиденцій Львова. Мабуть, тільки Потоцькі, яких з огляду на їх чисельності та стану називали "короликами Русі", могли дозволити собі таку неймовірну інвестицію. Удосконаливши проект французького архітектора Л. Овернье, львівський архітектор Юліан Цибульський завершив це прекрасна споруда.
Історія виникнення львівського оперного театру. Проспект Свободи вінчає будівлю Львівського оперного театру ім. Соломії Крушельницької - одного з найкрасивіших театрів Європи. До речі кажучи, він зображений на купюрі номіналом 20 гривень.
Костел святого Івана Хрестителя - Львів. Трохи осторонь від метушливого центру Львова, в найстарішій частині міста стоїть церква Іоанна Хрестителя - одне з найдавніших і одночасно загадкових сакральних споруд міста. Сьогодні вже мало що нагадує про те, що цей храм знаходився в жвавій частині княжого Львова, поруч з площею Старий Ринок, де за часів Льва Даниловича був багатолюдний ринок. Історія не зберегла нам імені архітектора храму, однак згідно з переказами князь побудував його для своєї дружини - дочки угорського короля Бели IV принцеси-красуні Констанції.
Памятник Адаму Міцкевичу у Львові
Суми памятки міста
Суми - чарівне місто, що потопає в зелені на високих берегах річки Псел та кількох її приток. У цій затишній атмосфері пішохідні прогулянки по місту стають приємним заняттям. У Сумах чимало мальовничих куточків та цікавих пам'яток, однак найбільш яскраві з них - три унікальних храму.
Історія виникнення Костел святого Антонія в Корці
Вперше місто Корчеськ згадується в Іпатіївському літописі за 1150, коли його відвідав київський князь Ізяслав Мстиславович. У XII в. місто входило до складу Володимиро-Волинського князівства, в 1258 тут стояв зі своєю дружиною Данило Галицький, який готував оборону від монголо-татарського війська. З 1380 Корець перебував у віданні князя Федора Острозького, який на старому городищі побудував укріплений дерев'яний замок - своєрідні ворота на шляху з Києва на Волинь.
Історія виникнення Свято-троїцького Дерманського монастиря
Мальовничі, вкриті лісами крейдяні пагорби Мізоцького кряжу, що розкинулися між містами Дубно і Острог майже на півсотні кілометрів, здавна привертали людей: на околиці сучасного села виявлено залишки поселення VIII-V ст. до н. е. Перша документальна згадка про Дермані датовано 1497, коли володарем цих земель став князь Костянтин Острозький, засновник Троїцького Дерманського чоловічого монастиря. Засновник подарував монастирській церкві рукописну книгу «Повчань» з дарчим написом і великі земельні угіддя.
Свято-Троїцький монастир у Межиріччі
Здалеку радують око величні споруди Троїцького Межиріченський монастиря-фортеці, який прагне в небо над гладдю ставка на річці Збітенка. Ансамбль складається з Свято-Троїцької церкви, келій, надбрамної дзвіниці і південно-східного корпусу. Вважається, що православний монастир тут заснували ще в XIII столітті ченці Києво-Печерської лаври після зруйнування Києва ордами Батия. У XIV-XVI ст. розвивати обитель ченців допомагали не одне покоління поборників православ'я князів Острозьких, чия резиденція - місто Острог - розташована в 3 км від обителі.
Історичне міста Корець розташовується на скелястих берегах річки Корчик. У маленького нині міста дивно насичена історія. Вперше він під ім'ям Корчеськ згадується в літописі під 1150г. Данило Галицький двічі (в 1239 і 1258) відвідував його, коли вів військову кампанію проти татаро-монголів і їх прихильників. У 1386г. Корець передається кн. Федору Острозькому. На вершині гранітної скелі, що височіє над річкою, на місці давньоруського городища він зводить дерев'яний замок-фортеця. На початку XV ст. фортеця стає родовою резиденцією кн. Корецьких (звідси і назва роду нащадків Гедеміновичів).